Кількість українців та їх міграція за кордон через війну — дослідження Громадянської мережі ОПОРА

Вступ

Скільки українців було до 24 лютого

Хто і як рахує міграцію українців за кордон після початку повномасштабного вторгнення Росії

   Міністерство закордонних справ

   Державна прикордонна служба

   Мобільні оператори

   Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН)

Внутрішньо переміщені особи (ВПО)

Основні тенденції і висновки

Вступ

Еміграція величезної кількості українців через повномасштабне російське вторгнення стала економічним та гуманітарним викликом не лише для України, а й для держав-партнерів, що прийняли мільйони вимушено переміщених осіб. 

Від 24 лютого минуло вже майже 500 днів. Частина українців, які виїхали за кордон, повернулися додому, хтось інтегрувався у суспільство нової для себе країни, але є й ті, хто лише зараз виїжджає за межі України. І, судячи з опрацьованих нами даних, кількість тих, хто зараз емігрує, збільшується.

Наразі зрозуміло, що повернення додому мільйонів громадян України вимагатиме значних зусиль від української влади і держав-партнерів. Перш за все йдеться про створення сприятливих безпекових, гуманітарних та економічних умов. Для цього необхідно з’ясувати, скільки громадян України перебуває за кордоном і на Батьківщині. Ще складніше оцінити кількість населення у різних регіонах України.

Аби знайти відповіді на ці запитання, Громадянська мережа ОПОРА регулярно зверталася з запитами до Міністерства закордонних справ, Державної прикордонної служби, Міністерства соціальної політики та інших органів влади. Крім того, ми опрацювали дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

Попри значний обсяг даних, неможливо точно встановити, скільки українців зараз перебуває за кордоном. Однак уже зараз можна констатувати, що ця кількість і далі збільшується, в тому числі через регулярні терористичні дії Росії. Зважаючи на це, цілком імовірно, що кількість населення України ближча до 35 млн осіб, ніж 40 млн.

Скільки українців було до 24 лютого

Демографічна ситуація — один із найскладніших викликів, з якими стикнулася Україна з часу відновлення незалежності в 1991 році. Оптимістична реклама 1990-х років “Нас 52 мільйони”, що навіть тоді була дещо далекою від дійсності, нині виглядає як цифра з іншої реальності. Переважання смертності над народжуваністю, масова еміграція населення, зокрема молоді, низький коефіцієнт народжуваності та складна соціально-економічна ситуація зробили депопуляцію характерним для України явищем.

Дійшло навіть до того, що ніхто не може точно сказати, скільки людей проживало в нашій державі до повномасштабного вторгнення. Так, за оцінками уряду, в Україні (без тимчасово окупованих територій) станом на 1 грудня 2019 року жило 37,3 млн осіб. Натомість Держстат станом на 1 лютого 2022 року оцінював кількість наявного населення (без урахування тимчасово окупованої АР Крим) у 41,1 млн людей. Річне скорочення становило понад 420 тис. (!) осіб. 

Крім того, станом на 1 січня 2022 року, за оцінкою Євростату, населення України становило 41 млн осіб. Натомість, згідно з оцінкою Світового банку, в 2021 році в Україні проживало 43,8 млн осіб. Приблизно такі самі дані наводила ООН. Як бачимо, навіть за найскромнішими підрахунками, населення України за 30 років скоротилося на понад 8 млн людей. 

На жаль, повномасштабне російське вторгнення прискорило депопуляцію та спричинило справжню демографічну катастрофу — десятки тисяч загиблих та поранених, мільйони внутрішньо переміщених осіб та емігрантів. І якщо на секунду відкинути лиха та жахіття війни, то перед українською владою постане справді важливе питання: хто житиме в Україні після перемоги?. 

З цього питання можна виокремити більше десятка менших проблем, які вже зараз стоять на порядку денному: відбудова житла, робота з внутрішньо переміщеними людьми, повернення вимушених переселенців з-за кордону, стимулювання народжуваності, боротьба з ранньою смертністю тощо. Крім того, можливе також збільшення потоку емігрантів після повного відкриття кордонів, закритих нині для переважної більшості чоловіків. Йдеться і про “возз'єднання сімей”, і про трудову міграцію, і про реабілітацію тощо.

Що ж ми знаємо про українських мігрантів уже зараз?

Хто і як рахує міграцію українців за кордон після початку повномасштабного вторгнення Росії

Міністерство закордонних справ

У відповідь на запит Громадянської мережі ОПОРА МЗС повідомило, що станом на 21 червня 2023 року за кордоном перебували 8 млн 177 тис. українців. Порівняно з даними на 1 лютого 2023 року. тобто за неповні 5 місяців, ця кількість зросла на майже 188 тис. осіб. 

Понад половина українців перебуває лише в трьох країнах: Польщі — 22%, Німеччині — 14,6% та США — 11%. Також багато громадян України знайшли прихисток у Чехії — 7,9%, Італії — 5%, Канаді — 4,9%, Іспанії — 3,4% та Ізраїлі — 2,75%. 

Майже 63% українців, які перебувають за кордоном, повнолітні, 22% — діти до 18 років. Вік ще 15% осіб не уточнюється.

Варто відзначити, що лише 1 із 16 українців за кордоном перебуває на консульському обліку. Станом на 21 червня 2023 року таких громадян трохи більше 493 тис., і 88% із них повнолітні. 

Ця інформація свідчить, що нині за кордоном через війну перебуває близько 20% наявного населення України до 24 лютого 2022 року.

Державна прикордонна служба

Одним з основних джерел даних для оцінки кількості українців, що виїхали за межі країни, є інформація Державної прикордонної служби про перетини кордону. Громадянська мережа ОПОРА тричі зверталася до ДПС із запитами та отримала статистику перетинів кордону з дня початку повномасштабного російського вторгнення до 30 листопада 2022 року, 1 квітня 2023 року та 1 травня 2023 року. 

Звісно, з цих даних неможливо точно встановити, скільки громадян виїхали за межі України, з огляду на можливість кількаразового перетину кордону, повернення на Батьківщину українців, які до 24 лютого 2022 року перебували за кордоном, та проблеми з фіксацією масового виїзду в сусідні країни в перші три тижні від початку повномасштабного російського вторгнення.

І все ж, навіть спираючись лише на дані ДПС, можемо констатувати абсолютно негативну тенденцію щодо виїзду українців. Зокрема, станом на 1 травня 2023 року ДПС зафіксувала 18,52 млн виїздів з України та 15,84 млн в’їздів. Різниця становить 2 млн 686 тис. осіб. Лише за квітень 2023 року від’ємне міграційне сальдо зросло на 31 тис. перетинів. Утім, таке зростання незначне порівняно зі справді масовим виїздом у грудні 2022 – березні 2023 року. Лише за ці 4 місяці від’ємне сальдо зросло на понад 1,8 млн осіб. Причиною такого відтоку населення можуть бути блекаути й масовані російські обстріли в листопаді 2022 — січні 2023 років.

Станом на 1 травня 2023 року українці найактивніше перетинали кордон із Польщею – майже 20 млн виїздів та в’їздів. Це більше, ніж кількість перетинів кордону з усіма іншими країнами, з якими межує Україна. Саме у Польщі та сусідній із нею Німеччині, за даними МЗС, перебуває найбільше українців.

Таблиця. Кількість перетинів кордону з 24.02.2022 до 01.05.2023 за даними ДПС

Варто зауважити, що українська статистика з об’єктивних причин не враховує людей, які опинилися в тимчасовій окупації та були примусово переміщені на територію Росії чи Білорусі, а вже звідти діставалися до інших держав для отримання прихистку — ДПС ніяк не могла зафіксувати їх виїзд. Утім, за офіційною статистикою невелика кількість перетинів кордону з Росією та Білоруссю все ж є. До речі, це єдині країни, на кордоні з якими в’їздів в Україну більше, ніж виїздів.

Також дані ДПС не враховують нелегальні перетини кордону, зокрема чоловіками віком 18–60 років. Так, станом на початок березня 2023 року речник ДПС Андрій Демченко повідомив, що з 24 лютого 2022 року прикордонники затримали понад 11 тис. порушників, які намагалися виїхати поза пунктами пропуску. Ще понад 4 тис. людей робили спроби покинути Україну за підробленими документами та в інший незаконний спосіб.

Мобільні оператори

Джерелом інформації про актуальну кількість мешканців України можуть бути дані мобільних операторів. Цю інформацію для підрахунку кількості населення вже використовував український уряд у 2019 році. Тому Громадянська мережа ОПОРА звернулася з запитом до Державної комісії з питань зв'язку та отримала дані про кількість карток операторів мобільного зв’язку “Київстар”, “Vodafone” та “Lifecell”. 

Так, станом на 6 червня 2023 року кількість активних карток мережі мобільного зв’язку становила трохи більше як 48,3 млн. На “Київстар” припало 24,3 млн карток, “Vodafone” — 15,4 млн, “Lifecell” — 8,6 млн. Найбільше активних карток зафіксовано в Києві — 5,5 млн, на Дніпропетровщині — 4,6 млн та Львівщині — 3,65 млн.

У березневому звіті Національної комісії з питань регулювання зв'язку (НКЕК) вказано, що в середньому на 100 жителів України припадає 143 картки. Враховуючи це, можемо припустити, що на неокупованій території України перебуває не більше як 33,8 млн людей. 

Якщо ж взяти до уваги середні показники забезпеченості мобільним зв’язком по областях із цього ж звіту, то без урахування населення окупованих та неокупованих частин Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, а також окупованого Криму, кількість населення становитиме 31,5 млн осіб. Але це, знову ж таки, розрахунковий і доволі умовний показник.

Найбільш населеними у цьому випадку будуть Київ — 3 млн мешканців, Дніпропетровщина — 2,97 млн, Харківщина — 2,66 млн та Львівщина — 2,45 млн. Найменше жителів буде на Кіровоградщині — 1,15 млн, Тернопільщині — 1,09 млн та Буковині — 1,06 млн.

Також НКЕК повідомляє про значне скорочення кількості карток за останні півтора року. Так, якщо порівнювати 31 грудня 2021 року та аналогічний день 2022 року, то скорочення сягає 12% або 6,6 млн карток. Окремо відзначимо, що за перші п’ять місяців 2023 року кількість карток також зменшилася на приблизно 1 млн. 

Відповідно, беручи до уваги дані про забезпеченість мобільним зв’язком на 100 жителів, можемо припустити, що кількість жителів України станом на 6 червня 2023 року порівняно з 31 грудня 2021 року зменшилася на понад 7 млн осіб. 

При цьому оцінка загальної кількості наявного населення у грудні 2021 року за даними НКЕК буде фактично ідентичною до даних Держстату.

Додатково підкреслимо: у своєму звіті НКЕК зазначає, що скорочення кількості активних SIM-карток пов’язане з “повномасштабним вторгненням РФ, недоступністю мереж мобільного зв’язку на тимчасово окупованих територіях України та скороченням використання послуг національних операторів мобільного зв’язку внаслідок міграції населення з метою пошуку прихистку поза межами країни”.

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН)

УВКБ ООН — провідна організація, що займається захистом прав і добробуту біженців, шукачів тимчасового притулку та осіб без громадянства по всьому світу. Способом реалізації мандату цієї організації є збір, аналіз і розповсюдження даних про становище відповідних груп населення. Зокрема, вона регулярно публікує інформацію про кількість українців, які перебувають за кордоном.

Так, станом на 26 червня 2023 року, за підрахунками УВКБ ООН, в Європі перебуває 5 млн 977 тис. українських переселенців. За межами Європи перебуває ще майже 362 тис. осіб. Така інформація сформована на основі опублікованої або отриманої від органів влади понад 40 країн інформації про кількість українських переселенців у їхніх державах — у тому числі в Росії та Білорусі. 

Однак нині Україні не відомо, скільки її громадян перебуває на території країн-агресорів і, тим паче, скільки з них виїхали туди добровільно, а скількох окупаційні війська депортували примусово. Тож цифра в 1,3 млн громадян України на території Росії та Білорусі викликає сумніви. Саме тому можна припустити, що станом на 26 червня за кордоном загалом перебуває трохи більш як 5 млн українських переселенців, із них майже 4,7 млн – у країнах Європи. При цьому, за даними УВКБ ООН, найбільше українців перебуває в Німеччині (1,07 млн). На другому місці — Польща (994 тис.), на  третьому — Чехія (345 тис.).

Кількість переселенців з України в державах Європи за даними УВКБ ООН:

Варто зауважити, що УВКБ ООН не публікує інформацію у форматі відкритих даних, що ускладнює їх обробку. Крім того, Управління використовує дані, надані національними урядами (звідси й інформація з Росії та Білорусі). Цим також можна пояснити те, що методологія та спосіб оприлюднення інформації періодично змінюється й більше стосується переміщених осіб у державах Європи.

Громадянська мережа ОПОРА спробувала з’ясувати динаміку зміни кількості українців за кордоном. У своїх розрахунках ми не враховували дані, надані Росією та Білоруссю, через недовіру до них, адже нерідко на порталі УВКБ ООН кількість українців у статусі переміщених осіб у цих двох країнах нібито дорівнює кількості українців, які перетнули кордон із ними.

На основі даних УВКБ ООН можна встановити, що за останній рік кількість українців у країнах Європи зросла на понад 725 тис. осіб. Піку вона сягнула в березні-травні 2023 року (майже 5,3 млн людей) і зараз поступово зменшується — зокрема, за рахунок Польщі, де за останні пів року кількість переселенців з України зменшилася на понад 550 тис. осіб.

Динаміка кількості українців у країнах Європи за даними УВКБ ООН

Ще одним важливим джерелом даних є інформація про перетини кордону, опублікована на сайті УВКБ ООН. Не беручи до уваги російські та білоруські дані, зазначимо, що з 24 лютого 2022 року до 26 червня 2023 року зафіксовано 20,64 млн виїздів з України та 14,34 млн в’їздів.

Відповідно, можна припустити, що з 24 лютого минулого року з України виїхало та не повернулося близько 6,29 млн осіб. Звернемо увагу й на те, що ця цифра із середини жовтня 2022 року продовжує зростати.

Таблиця. Динаміка кількості перетинів українського кордону за даними УВКБ ООН

Варто також вказати, що наша оцінка на основі даних УВКБ ООН не враховує українців, змушених виїжджати через територію Росії та шукати притулку в інших країнах. Так само неможливо оцінити кількість українців, примусово депортованих на територію Російської Федерації.

Хоча, за даними урядів країн Європи, кількість вимушених переселенців з України в їхніх державах зменшується (зокрема за рахунок Польщі), динаміка перетину кордону свідчить, що громадяни України продовжують виїжджати і не повертаються. Частина українців мігрує до неєвропейських держав, наприклад, США, Канади й Ізраїлю. Можливо також, що підрахунок українських переселенців за кордоном стає вести важче, зокрема через скасування пільг у приймаючих країнах.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО)

Згідно з українським законодавством, внутрішньо переміщеними особами є люди, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Міністерство соціальної політики у відповіді на запит Громадянської мережі ОПОРА повідомило, що станом на 9 червня 2023 року на обліку внутрішньо переміщених осіб в Україні перебуває 4 871 807 людей, із яких 60% — жінки, а 40% — чоловіки. Підкреслимо, що повномасштабне вторгнення змусило покинути свої домівки 700 людей віком 100 і більше років.

Таблиця. Статево-вікова структура українських ВПО за даними Мінсоцполітики

Якщо ж порівнювати динаміку, то за останні пів року кількість ВПО практично не змінилася, зменшившись лише на 21 тис. осіб. 

Варто відзначити, що Мінсоцполітики оперує даними лише про тих, хто отримав довідку про взяття на облік ВПО. Тобто люди, які з різних причин не реєстрували такого статусу, у наведеній таблиці не враховані.

Основні висновки і тенденції

• За різними оцінками, до повномасштабного вторгнення на території України проживало від 37,3 до 43,8 млн осіб. Станом на 1 лютого 2022 року Держстат оцінював кількість наявного населення (без урахування АР Крим) у 41,1 млн осіб. Розрахунок на основі даних мобільних операторів показував приблизно таку саму цифру. Однак у грудні 2019 року уряд оцінював кількість мешканців України (без урахування тих, хто постійно живе на окупованих територіях)  у 37,3 млн осіб. Саме тому ймовірна кількість населення України до повномасштабної війни може бути меншою за 40 млн осіб.
• Навіть за найскромнішими підрахунками, населення України з 1991 року до 24 лютого 2022 року скоротилося на понад 8 млн осіб. 
• Річне скорочення населення України ще до повномасштабного російського вторгнення становило, за даними Держстату, понад 420 тис. осіб.
• За інформацією українського МЗС, станом на 21 червня 2023 року за кордоном перебуває 8 млн 177 тисяч українських громадян — близько 20% наявного населення України до 24 лютого 2022 року. Майже половина українців перебуває лише в трьох країнах: Польщі — 22%, Німеччині — 15% та США — 11%. Тільки 6% українців за кордоном стоять на консульському обліку.
• Станом на 26 червня 2023 року УВКБ ООН повідомляв про 5 млн українських переселенців (без урахування даних, наданих Росією та Білоруссю), але цей показник все одно колосальний. Майже 2 млн українських переселенців (40%) перебувають у двох європейських країнах — Німеччині й Польщі. Відзначимо, що Відділ народонаселення Департаменту з економічних і соціальних питань ООН оцінює кількість населення України у 2023 році у 36,74 млн осіб. Така цифра цілком може бути реалістичною, хоча й дещо оптимістичною.
• З інформації, опублікованої УВКБ ООН, можна припустити, що з 24 лютого минулого року з України виїхало та не повернулося близько 6,29 млн осіб. Із середини жовтня 2022 року ця цифра продовжує зростати. Так, якщо не брати до уваги російські та білоруські дані (через сумніви в їх достовірності), за підрахунками УВКБ ООН з 24 лютого 2022 року до 26 червня 2023 року зафіксовано 20,64 млн виїздів з України та 14,34 млн в’їздів.
• Згідно з даними української ДПС, різниця між виїздами та в’їздами українців за межі країни з 24 лютого 2022 року до 1 травня 2023 є від’ємною та становить 2 млн 686 тис. осіб. За квітень 2023 року від’ємне міграційне сальдо зросло на 31 тис. перетинів. Це зростання — незначне порівняно зі справді масовим виїздом у грудні 2022 — березні 2023 року, коли від’ємне сальдо зросло на понад 1,8 млн осіб. Причиною цьому можуть бути блекаут і масовані російські обстріли.
• Ще одним джерелом інформації про актуальну кількість мешканців України, можуть бути дані мобільних операторів. Цю інформацію для оцінки наявного населення український уряд вже використовував у 2019 році. За даними НКЕК, станом на червень 2023 року в мережі мобільного зв’язку України було 48,3 млн активних карток. Оскільки у звіті Національної комісії з питань регулювання зв'язку вказано, що в середньому на 100 жителів України припадає 143 картки, можна припустити, що на території нашої держави перебуває не більш як 33,8 млн жителів. Використовуючи такий самий спосіб розрахунку, можемо припустити, що кількість мешканців України станом на 6 червня 2023 року порівняно з 31 грудня 2021 року зменшилася на понад 7 млн осіб. 
• Зважаючи на заборону виїзду за кордон, яка стосується переважної більшості українських чоловіків віком 18–60 років, та беручи до уваги результати опитування ООН, де понад 85% опитаних є жінками, можемо припустити, що переважна більшість українців за кордоном — це жінки та діти до 18 років. Їх інтеграція у суспільства країн тимчасового перебування згодом може призвести до значного відтоку чоловічого населення України — наприклад, для “возз'єднання сімей”. Наразі ж достеменно не відомо, скільки чоловіків теж забажають емігрувати, якщо матимуть таку можливість.
• Відзначимо, що за даними опитування ООН (грудень 2022 — січень 2023), 65% респондентів планують повернутися до України “одного дня”, але лише 12% планували зробити це протягом 3 наступних місяців. Тож, імовірно, повернення додому українців вимагатиме значних зусиль України і держав-партнерів для створення сприятливих безпекових, гуманітарних та економічних умов.
• Крім виїзду за кордон, Україна стикнулася з масовою внутрішньою міграцією. За даними Міністерства соціальної політики, статус внутрішньо переміщених мають трохи менш як 4,9 млн осіб (60% — жінки, 40% — чоловіки). Якщо ж порівнювати динаміку, то за останні пів року кількість ВПО практично не змінилася, зменшившись лише на 21 тис. осіб. Також відзначимо, що повномасштабне російське вторгнення змусило покинути свої домівки 700 людей у віці 100 і більше років.

 

Цю публікацію підготовлено у межах проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є винятковою відповідальністю Громадянської мережі ОПОРА і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.